***
Тебе назву я СОНЦЕ, бо життя в Тобі,
Назву Тебе ЛЮБОВ, бо добро несеш,
ЩАСТЯ, бо Ти – це все,
НІЖНІСТЬ, втішиш мене в журбі,
НЕБО, бо високий Ти,
ЗІРКА, бо ведеш в пітьмі,
СИЛА Ти, як безсилі ми,
СКЕЛЯ, бо в Слові твердий,
ЛІТО, бо тепло Твоє
Серце зігріва ласкавим променем
ВІРНІСТЬ, бо не забуваєш мене,
ВІЧНІСТЬ, бо Ти майбуття моє.
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Прочитано 11854 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : На могиле брата - В. Навлинский Это стихотворение было написано по случаю посещения могилы брата Толи в с.Докторово Калужской области. Несмотря на свои молодые годы,он был любимым пастором. Умер, когда ему было всего 24 года.
