Зірко моя ясна, моя доле-щастя,
Моя радість-втіха і моя любов.
Як була без Тебе, ніби й не жилося,
Бо життя даремно, незмістовно йшло.
Все в житті шукала й не могла знайти я
В людях порятунку від усіх тривог.
Часто полонила мене безнадія.
Ти ж усе розвіяв, мій Господь і Бог,
Як прийшла до Тебе в щирім покаянні
І Тобі відкрила геть усі гріхи.
А тепер в любові я Твоїй зростаю
І аж до дня смерті буду я рости.
Хоч і не безхмарно, хоч і не так легко
Йти шляхом життєвим: знаю- устою,
Бо стоїш Ти міцно, бо стоїш Ти твердо
І в Своїй тримаєш руку Ти мою.
І з руки Твоєї вже ніхто не вирве.
Ти- дорога й правда і життя моє.
А в години скрути Ти мене підіймеш
Й на руках нестимеш- я ж дитя Твоє.
Все, чого шукала: впевненість, підтримку,
Лагідність і радість, ласку і любов,
Ніжність і увагу, від турбот спочинку-
Все в Тобі знайшла я, мій Господь і Бог.
Я схиляю низько голову і серце
І в молитві лину до святих небес.
Ти в житті моєму маєш чільне місце,
Бо в моєму серці Ти, Ісус, воскрес.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 9382 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Невыгодно бар содержать - Надежда Горбатюк (книга пророка Иеремии гл. 15 ст.6,7,8
"Ты оставил Меня, говорит Господь, отступил назад; поэтому Я простру на тебя руку Мою и погублю тебя: Я устал миловать.
Я развеваю их веялом за ворота земли; лишаю их детей, гублю народ Мой; но они не возвращаются с путей своих.
Вдов их у Меня более, нежели песку в море; наведу на них, на мать юношей, опустошителя в полдень; нападет на них внезапно страх и ужас.")
О, небо – щедрое моё - Людмила Солма *)Примечание/дополнение:
После довольно затяжной и изнуряющей "всё и вся" - жары... внезапно начавшийся дождь - был в освежающую радость... но, он быстро перешел в ураганность грозы и тогда стало ропотно - не "по себе"... старые деревья ломались с треском... некоторые - более крепкие выворачивались даже с корнями... то там то тут - громы и молнии угрожающе сотрясали окрестности... и что самое уж печально-страшное, прямым попаданием молнии - в один миг сгорел старый домик постройки 50-х годов... благо никто не пострадал физически - хозяева в это время отсутствовали.
фотоиллюстрация из Интернета с Яndex.фотки, автор: lar5502
