Прозора крапелька роси
на квіточці "Ранкова Слава"
(о, пам'яті гаряча лава,
що сяє в іскорці сльози!),
тонкий троянди аромат,
і чорнобривців гірка втіха-
тобі хай нагадають стиха:
таких в нас небагато свят.
Вже настоялись небеса
на літніх соковитих травах.
З роками в золотих загравах
не блякне сонячна краса.
Ти все ж така - та сама суть.
Тонка душа - до болю просто!
Ще більше прагнеш росту-росту.
... Нехай роки тобі несуть
благословінь небесних зливи,
і безліч спогадів щасливих.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дорога сестро, дуже вдячний Вам за цю поезію. Від неї війнуло на мене класикою.
Одначе дозвольте запропонувати Вам невелику доконечну правку.
Прозора крапелька роси
на квіточці "Ранкова Слава"
(о, пам'яті гаряча лава,
що сяє в іскорці сльози!),
тонкИй троянди аромат,
і чорнобривців квола втіха -
тобі хай нагадають стиха:
таких в нас небагато свят
Ваш у Господі брат і слуга Євген. Комментарий автора: Дякую, брате, Вам за відгук, Вашу пораду і таку гарну оцінку (приймаю її, як аванс і розумію, що мені ще довго треба рости - і чи ж доросту- щоб досягнути до "путнього" рівня). Дяється взнаки і недостача освіти, і відірваність від рідної мови, і слабкий словниковий запас, і, напевно, невміння чи лінь працювати навіть над тим, що дано Богом, і скільки його дано, і...
Дякую за виправлені помилки. Наголоси - то моя велика проблема. Хоч бери кожне слово перевіряй по словнику! Над епітетом до чорнобривців, ще попрацюю. "Квола втіха" - гарний варіант, але він змінить зміст того, що я хотіла сказати. Чомусь запах чорнобривців, як і полині, асоціюється у мене з чимось більшим, ніж гіркота. У тій гіркоті - ворота до чогось таємничого, прекрасного і нам поки що не досяжного. Так гірко буває на похоронах/могилах дорогих тобі людей; людей, що прожили гарне, яскраве життя. Життя християнина. Гірко і боляче прощатися. Розумієш, що життя стане сірішим і буденнішим без тих людей. Але відчуваєш, що ти доторкнулася до чогось високого і світлого і незбагненного. Та гіркота і біль розлуки - то прелюдія до чогось піднесеного і бентежного. Його ми називаємо вічністю (з Богом, звичайно).
Як це зв'язати з цим віршом? В гіркуватому запаху чорнобривців - і сум за прожитими літами і святкування сьогоднішнього і тверда надія на вічність. Вибачте, якщо я так і не змогла пояснити доступно, того чого хотіла.
Поэзия : Стихи-молитвы: Посвящение в назореи - Лариса Попова Одна возлюбленная в Господе сестра, давая отзыв на стих-молитву: Образа, образа… , спросила у меня о моей вере: Моя вера зиждется на вечных и непоколебимых канонах ЖИВОГО Слова Божия к человечеству и индивидуально к каждому из нас, вечному и ЖИВОМУ Евангелию Библии - Святого Божьего Писания; которое писали святые Божии человеки, будучи движимы Духом Святым, духом Христовым ; которого святой перевод на русский язык в канонических и неканонических книгах Библии Синодального текста. Через святые Писания ЖИВОГО Слова Божия дух Христов, дух Истины говорит духу нашему, открывая тайны Царствия Божия, когда мы достигаем соответствующей ДУХОВНОЙ зрелости в свое время по благодати Божьй; ибо Бог все соделал прекрасным в свое время. Иисус Христос есть путь, истина и жизнь. Мы, ХРИСТИАНЕ, ВСЕ на пути. Вера – это не шаг, а путь…
Это о нас, ХРИСТИАНАХ, написано: Кто духа Христова не имеет, тот не Его. Мы имеем Его дух, поэтому ХРИСТИАНЕ, Христовы; и у меня нет другого имени; у меня нет конфессионального имени, потому что его нет в Библии, нет у Иисуса Христа; я просто ХРИСТИАНКА и люблю ВСЕХ Христовых и земных. Иисус сказал: будьте едино, как Я Един.
